1 серпня українська громада відзначила 100 років з дня
смерті Лариси Косач-Квітки, більше відомої за літературним псевдонімом, як Леся
Українка. Вона належить до когорти найвизначніших письменників, поетів і
культурних діячів України. В цей день, у стінах читальної зали, зібралися
вшанувати пам'ять великої дочки українського народу користувачі та друзі
бібліотеки.
Впродовж дня користувачі бібліотеки могли ознайомитися з
матеріалами розгорнутої книжкової виставки «Ні! Я жива! Я буду вічно жити». Керівник культурологічного клубу «Українська
цивілізація» Заремба Микола Анатолійович, розповів про творчість Лесі Українки,
як яскравого представника українського
народу, про її глибокий ліризм і трагізм одночасно… Вони переплетені, як у
купальському вінку квіти, і не уявляються відокремленими один від одного. Її
творчість – це і тиха течія ріки, і нестримний буревій, і все спопеляючий
вогонь! З роками починаємо розуміти її по-новому, відкриваємо для себе
найглибинніші пласти думок поетеси. Цікаво і натхненно про факти з життя Лесі
Українки розповіла Кір’ян Поліна
Василівна, викладач української мови та літератури з багаторічним стажем. Леся
Українка була, є і буде невід’ємною частиною нашої літературної спадщини та
потребою наших душ. Її жагучі слова-заклик звучать і сьогодні надзвичайно
актуально.
На заході звучали музичні номери у виконанні Алли
Степаненко, Жанни Арішаки, Олени Андруської, Сергія Урсуляка.
Вечір пам’яті пройшов на одному подиху.
Немає коментарів:
Дописати коментар