…Одного липневого спекотного дня прокинулося Сонце рано-вранці і швидко попливло по небу, високо-високо, як це завжди робило влітку. Піднявшись угору, воно зручно вмостилось і з цікавістю почало спостерігати за Землею. Дуже йому подобалося це заняття. Найбільше ж воно любило спостерігати за напрочуд мальовничим куточком Землі, який люди називали Україною.
Саме сюди щодня Сонце слало свої найтепліші, найлагідніші промінці, аби в садах цієї чарівної землі дозрівали фрукти, на городах — овочі, аби наливалося зерном колосся, бо скоро ж уже й жнива мали розпочатися. Любило Сонце українську землю, її поля і степи, гаї і діброви, річки й моря. Любило воно її людей, завжди усміхнених, привітних, щирих, працьовитих. Любило посміятися над їхніми дотепними жартами, подобалися йому їхні звичаї, що часто розгорталися в цілі дійства. Але найбільше любило їхні задушевні пісні. Ніде в цілому світі люди не могли співати так гарно, як в Україні, ніде не мали таких голосів. Ось і зараз, усівшись на біленькій пухнастій хмаринці, воно подивилося вниз — на милу серцю землю, і аж засяяло від задоволення, коли почуло пісню, що її виводили чарівними голосами українські дівчата;
Ой на Івана, на Купала
Там ластівочка купалася.
Там ластівочка купалася
На бережечку сушилася…
І ще більше засяяло Сонце, бо зрозуміло, що сьогодні на українській землі дивне свято — Івана Купала.
6 липня о 19.00 всіх павлоградців чекало на березі річки Вовча — свято Івана Купала. Тут були і театралізоване обрядове дійство, пісні і хороводи, жартівливі перемовки молоді, плетіння віночків, зустріч з майстринями прикладного мистецтва, проведення майстер-класу, караоке.
Не стояла осторонь і Центральна міська бібліотека, працівники якої, запропонували гостям і мешканцям міста фотосушку «Як святкують Івана Купала в різних країнах світу».
Немає коментарів:
Дописати коментар