Вечір пам’яті «Ні! Я жива! Я буду вічно жити…»

1 серпня українська громада відзначила 100 років з дня смерті Лариси Косач-Квітки, більше відомої за літературним псевдонімом, як Леся Українка. Вона належить до когорти найвизначніших письменників, поетів і культурних діячів України. В цей день, у стінах читальної зали, зібралися вшанувати пам'ять великої дочки українського народу користувачі та друзі бібліотеки.

Впродовж дня користувачі бібліотеки могли ознайомитися з матеріалами розгорнутої книжкової виставки «Ні!  Я жива! Я буду вічно жити». Керівник  культурологічного клубу «Українська цивілізація» Заремба Микола Анатолійович, розповів про творчість Лесі Українки, як яскравого  представника українського народу, про її глибокий ліризм і трагізм одночасно… Вони переплетені, як у купальському вінку квіти, і не уявляються відокремленими один від одного. Її творчість – це і тиха течія ріки, і нестримний буревій, і все спопеляючий вогонь! З роками починаємо розуміти її по-новому, відкриваємо для себе найглибинніші пласти думок поетеси. Цікаво і натхненно про факти з життя Лесі Українки розповіла  Кір’ян Поліна Василівна, викладач української мови та літератури з багаторічним стажем. Леся Українка була, є і буде невід’ємною частиною нашої літературної спадщини та потребою наших душ. Її жагучі слова-заклик звучать і сьогодні надзвичайно актуально.

На заході звучали музичні номери у виконанні Алли Степаненко, Жанни Арішаки, Олени Андруської, Сергія Урсуляка.

Вечір пам’яті пройшов на одному подиху.