Моє рідне місто, кохана земля,
Хай линуть слова ці в далекі міста
Пронизує серце і душу мою,
Мій, Павлоград, тобою живу.
Ти знов розквітаєш у пишній красі
І сонячну радість несуть журавлі.
У парку каштани, столітні дуби
Наспівують пісню тобі.
Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це все що живить нашу душу добром і світлом. А для нас, найріднішим є місто Павлоград, місто в якому ми народилися і живемо.
Шумлять і пролітають над містом роки і століття, а Павлоград живе, Павлоград розвивається. За два століття повітовий Павлоград пройшов шлях від розпланованого великого села, забудованого хатами-мазанками, до міста.
Бібліотекар Вовк Г., разом з молоддю, спробували повернути колесо історії, здійснивши віртуальну мандрівку містом. І в цьому їм допоміг документальний фільм “Кам’яний літопис Павлограда”, знятий місцевими кіноаматорами.
Впродовж заходу молодь із захопленням слухала бібліотекаря, та залюбки підтримувала діалог, відповідаючи на запитання історичного бліц-турніру “Книгу міста гортаючи”. За відповідями присутніх був створений яскравий “Павлоград – колаж”.
Події, потрясали світ, немов хвилі накочувалися на Павлоград: війни, революції, роки лихоліття змінювалися спокоєм. І кожна така “хвиля” приносила з собою щось нове, цікаве. Дуже важливо щоб діти знали та шанували історію рідного краю, знали його славне минуле.
Немає коментарів:
Дописати коментар