Хто може пояснити, що таке поезія, якщо сам процес її творення незбагненний? Поезія - це стан душі, звільнений від буденної суєти; здається, так можна це пояснити. А можливо, й ні. Саме, про поезію і йшла мова 11 листопада в ЦМБ на літературній годині: “Свою доньку пам’ятає Україна”.
Година була присвячена вшануванню пам’яті Г.П. Світличної, відомої павлоградської поетеси – ровесниці Василя Стуса і Василя Симоненка, землячки Миколи Вороного та Валер’яна Підмогильного. Її немає з нами вже 19 років. А її щирі та відверті вірші і досі бентежать душі, змушують замислюватися.
Бібліотекар мистецько-краєзнавчого відділу - Вовк Г.М. розповіла юним відвідувачам про життя і вірші поетеси та запропонували їм кросворд, де була закодована назва однієї із збірок поетеси. Присутні приймали участь в інтерактивній хвилинці та із втіхою слухали поезії Г. Світличної у виконанні учениць ЗОШ №17 та учасників естрадного театру ”Елен”.
Емоційним був виступ Кир’ян П.В. Вона натхненно розповідала про Г. Світличну та зауважила, що поезія Світличної це, вир, через який хочеться доторкнутися до чогось високого, теплого/
Цікаво і насичено пройшов час.
Сторінки трагічної і великої долі Г.П. Світличної не залишили байдужими жодного із присутніх. Її вірші назавжди залишаться в золотій скарбниці української культури, бо вони наповнюють людські серця любов’ю, добром, милосердям.
«Я знаю, що на світі є душа, якій потрібно це», яку підготувала бібліотекар мистецько-краєзнавчого відділу.
Немає коментарів:
Дописати коментар